Дії у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки:

– Сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал “Увага всім”. Негайно
ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно слухайте
інформацію про надзвичайну ситуацію та порядок дій.
– При оголошенні небезпечного стану уникайте паніки.
– Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та літнім людям.
– Виконайте заходи щодо зменшення проникнення отруйних речовин у
квартиру (будинок): щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте.
– Підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте
найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
– Дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для евакуації
та уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте у герметичні пакети та
складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності,
ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.
– Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання,
візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

Дії у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки:

– Уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншим засобам
оповіщення) про викид (розлив) в атмосферу НХР та про небезпеку хімічного
зараження, виконайте передбачені заходи.
– Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші
засоби захисту шкіри.
– По можливості негайно залиште зону хімічного забруднення.
– Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії
неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно та надійно герметизуйте його!
Зменшіть можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення:
щільно зачиніть вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах
вікон та дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть
вогонь у печах. Чекайте повідомлень від органів влади з питань надзвичайних
ситуацій за допомогою засобів зв’язку.
– Знайте, що уражаюча дія конкретної НХР на людину залежить від її
концентрації у повітрі та тривалості, тому, якщо немає можливості покинути
небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.
– Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної
води та інші необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації.
– Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам
та літнім людям. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
– Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-,
водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
– Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку
вітру, та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока
концентрація НХР.

– При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень,
необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, воду) та звернутися до
медичного закладу.
– Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс
та рот, по можливості прийміть душ.
– З прибуттям на нове місця перебування, дізнайтеся у місцевих органів
державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що
відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Хлор
Ознаки отруєння хлором:
під час вдихання парів хлору виникає ураження легень, яке супроводжується
набряком киснево-поглинальних альвеол, які під час кашлю можуть розірватися
з виділенням мокроти з кров’ю, внаслідок чого людина гине від нестачі кисню.
Перша допомога при отруєнні хлором:
одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря. Робити штучне
дихання не можна, необхідно у важких випадках
застосувати кисневу інгаляцію. Слід забезпечити повний спокій. Для зменшення
подразнення − вдихання парів нашатирного спирту, промивання очей, рота,
носа 2%-м розчином харчової соди.
Дії в осередку зараження:
– Заплющити очі та затамувати дихання.
– Закутатися у верхній одяг і дихати крізь нього (можна змочити водою).
– Не бігти.
– Спробувати визначити напрямок вітру.
– Виходити з зони зараження в бік, який перпендикулярний вітру.
– За неможливості вийти, спробувати залізти на високий предмет (стовп,
драбину тощо), оскільки хлор стелиться знизу над землею.
При виявленні будь-якого виду зараження − негайно дзвоніть за телефоном 101.
При отруєнні хлором – винести потерпілого із зони зараження.
При зупинці дихання – зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2%-м
розчином питної соди або водою.
Аміак
У випадку розливу рідкого аміаку і його концентрованих розчинів не можна
доторкатися до розлитої рідини.
Ознаки отруєння аміаком:
– нежить, кашель, важке дихання, задуха;
– підвищене серцебиття, порушена частота пульсу;
– при контакті з рідким аміаком виникає обмороження, можливий опік з
пухирями, виразки.
Перша допомога при отруєнні аміаком:
– одягніть протигаз і виведіть ураженого на свіже повітря;

– дайте подихати зволоженим повітрям (теплими водяними парами 10%-ного
розчину ментолу в хлороформі);
– дайте йому теплого молока з «Боржомі» або харчовою содою;
– при задусі необхідний кисень;
– при спазмі голосових щілин забезпечте тепло на ділянку шиї, теплі ванночки,
інгаляцію;
– при зупинці дихання проведіть серцево-легеневу реанімацію;
– при потраплянні в очі − промийте водою або 0,5-1%-ним розчином квасців,
вазеліновою або оливковою олією;
– при уражені шкіри − обмийте чистою водою, зробіть примочки з 5%-ного
розчину оцтової, лимонної або соляної кислоти.
Надання першої допомоги при ураженні НХР
В першу чергу негайно захистіть органи дихання від подальшої дії НХР.
Надягніть на потерпілого протигаз або ватно-марлеву пов’язку, попередньо
змочивши її водою або 2% розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а
у разі отруєння аміаком – водою або 5%-м розчином лимонної кислоти. Винести
потерпілого із зони зараження та забезпечити йому спокій і тепло.
Запам’ятайте! Перша медична допомога ураженим НХР в осередку хімічного
ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких
НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі
зараженої зони.
При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс
промити водою. В очі закапати по дві-три краплі 30%-го альбуциду, в ніс –
оливкове масло.
При необхідності відправити потерпілого до медичного закладу.

У випадку загрози виникнення радіаційної небезпеки:

 при оголошенні небезпечного стану не панікуйте, слухайте повідомлення;
 попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку;
 зменшіть проникнення радіаційних речовин у квартиру (будинок): щільно
зачиніть вікна та двері, щілини заклейте;
 підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та складіть у
валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки,
мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби, питну
воду. Підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для
обробки рук);

 перед виходом з приміщення від’єднайте всі споживачі електричного струму від
електромережі, вимкніть газ та воду.

У випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки:

 з одержанням повідомлення про радіаційну небезпеку негайно укрийтеся в
будинку. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в
2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із
дерева – у 7 разів, із цегли або бетону – у 40-100 разів;
 уникайте паніки. Слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних
ситуацій;
 зменшіть можливість проникнення радіаційних речовин до приміщення;
 проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм,
соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по 0,040 г
на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один прийом.
Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб:
дітям до двох років – по 1-2 краплі 5%-ї настоянки на 100 мл
молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та
дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню
кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
 при оголошенні початку евакуації попередьте сусідів, допоможіть дітям,
інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу;
 швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної
води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі, у
герметичну валізу;
 за можливості негайно залиште зону радіоактивного забруднення;
 перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання,
візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву
пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи;
 з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту,
одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або
ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, витрясти його;
повісити одяг на перекладину, віником або щіткою змести з нього

радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою
або розчином типу ІПП-8 (індивідуальний протихімічний пакет). Для обробки
шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

Запам’ятайте!

 використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у зачинених
приміщеннях (консервацію) і не зазнали радіоактивного забруднення;
 не вживайте овочі, які росли на забрудненому грунті;
 не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах;
 не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного
оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте;
 уникайте тривалого перебування на забрудненій території;
 у приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням
миючих засобів;
 у разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами
місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів
дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов’язку,
зволожену марлеву пов’язку, хустинку або будь-яку частину одягу; для захисту
шкіри – спеціальний захисний одяг, плащ з капюшоном, накидку, комбінезон,
гумове взуттям і рукавиці.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру може виникнути
внаслідок аварії на промисловому об’єкті, транспортній або енергетичній
інфраструктурі, викидів шкідливих речовин у повітря, воду або грунт. Для дій в
умовах надзвичайної ситуації техногенного характеру необхідно дотримуватися
наступних рекомендацій:

1. Негайно повідомити про надзвичайну ситуацію владні органи та служби
   рятувальників.
2. Залишатися в приміщенні або у зоні, де немає небезпеки.
3. Виключити всі джерела вогню та не використовувати електричне обладнання.
4. Закрити вікна, двері та затягнути штори.
5. Використовувати захисні засоби, такі як маски, респіратори, рукавички тощо.
6. Не виходити на вулицю, якщо це необхідно, то використовувати захисні
   засоби.
7. Дотримуватися інструкцій та рекомендацій владних органів та служб
   рятувальників.
8. Зберігати спокій та допомагати іншим людям, якщо це можливо.
9. Не вживати самостійних дій, які можуть загострити ситуацію.
10. Після закінчення надзвичайної ситуації дотримуватися інструкцій щодо
    повернення до нормального життя та очищення території від наслідків аварії.
    Надзвичайна ситуація природного характеру може виникнути
    внаслідок стихійного лиха, землетрусу, повені, зсуву, смерчу тощо. Для дій в
    умовах надзвичайної ситуації природного характеру необхідно дотримуватися
    наступних рекомендацій:
11. Негайно повідомити про надзвичайну ситуацію владні органи та служби
    рятувальників.
12. Залишатися в приміщенні або у зоні, яка є безпечною.
13. Виключити всі джерела вогню та не використовувати електричне обладнання.
14. Закрити вікна, двері та затягнути штори.
15. Використовувати захисні засоби, якщо це необхідно.
16. Не виходити на вулицю, якщо це необхідно, то використовувати захисні
    засоби.
17. Дотримуватися інструкцій та рекомендацій владних органів та служб
    рятувальників.
18. Зберігати спокій та допомагати іншим людям, якщо це можливо.
19. Не вживати самостійних дій, які можуть загострити ситуацію.
20. Після закінчення надзвичайної ситуації дотримуватися інструкцій щодо
    повернення до нормального життя та очищення території від наслідків
    стихійного лиха.